Самоідентифікація через одяг: про що говорить стиль українців
Редакція медіа Vgorode разом із брендом glo™ розпочинають масштабне дослідження характерних рис сучасних українців і створюютьпроєкт "Мапа української ідентичності"
Редакція медіа Vgorode разом із брендом glo™ розпочинають масштабне дослідження характерних рис сучасних українців і створюютьпроєкт "Мапа української ідентичності"
Сьогодні бренд glo™ є прикладом сучасності, адже, використовуючи інноваційні технології, влучно транслює нову реальність. Проєкт "Мапа української ідентичності" за підтримки бренду ставить перед собою амбітну мету – дослідити та виявити риси сучасних українців і зберегти відбиток нашого сьогодення як спадщину для всього світу.
Кожен українець може долучитися до цього великого проєкту та пройти унікальний тест, що допоможе дізнатися, яка українська риса притаманна саме йому.
Проходь тест і долучайся до масштабного проєкту. Давай разом дізнаємось, які ж насправді українці!
Українці – це стильна, смілива та дуже емпатична нація. Так вважає героїня проєкту, засновниця та співвласниця українського бренду одягу CHER'17, інфлюенсерка Тетяна Парфільєва. Поговорили з Тетяною про те, яка риса, на її погляд, найбільш притаманна українцям і чому вона вважає наших людей епатажними, а також з'ясували, як війна в Україні вплинула на світову моду.
Можу точно сказати, що наші жінки, незважаючи на обставини, попри війну, – це справжні героїні, які завжди хочуть мати гарний вигляд, навіть у дуже складних умовах. Що б не сталося, наші дівчата все одно носять спідницю, роблять макіяж, тобто їм не байдуже до своєї зовнішності.
Це справді те, що я помічаю, і дійсно те, на чому тримається наш бізнес. Здавалося б, нині йде війна й красивий одяг – останнє, про що треба думати. Мовляв, придбала собі комфортний спортивний костюм – та й усе. Ні, аналітика й статистика показують, що наші дівчата все одно купують ошатні сукні. Ми навіть нашу колекцію розробляли таким чином, щоб суконь виробляти трохи менше, враховуючи теперішні обставини. Але жінки реально хочуть суконь! Ще й часто коментують: "Чому так мало суконь у колекції? Давайте більше!"
Ми більше прагнемо епатажності в хорошому значенні цього слова. Але при цьому є певна міра, вона витримується. Навіть якщо взяти нашу класичну вишиванку, то це не про лаконічність і спокій – яскрава красива сорочка відразу привертає увагу. Як і червоні губи та наші етнічні червоні елементи. Українське – це про здоровий стильний епатаж. Усього в міру, але тяжіємо до яскравого.
Я взагалі вважаю українців дуже стильною нацією. Гадаю, у нас більше цінується стиль, аніж мода, тренди. Це десь там, на Milan Fashion Week, люди можуть ходити в останніх трендах, а у нас віддають перевагу комфорту і стилю водночас, а також красі. І виглядати стильно не означає бути вдягненим у найновіші тренди. Це так не працює. Стильно можна виглядати і просто в класичному одязі, і в жіночному образі. Якщо зараз, умовно кажучи, в моді такий собі пацанячий стиль, то це не означає, що тільки так – стильно і саме це обиратимуть українці. Ні, вони вибиратимуть одяг, що транслює їхню особистість. Наші люди не готові йти на компроміси. Вони не можуть обирати або красу, або комфорт. Вони хочуть все й відразу, і щоб це було достойно, якісно, красиво і комфортно.
Я дійсно спостерігаю за всіма показами, за трендами. Безумовно, мені це дуже цікаво. І бачу, що колекції всіх світових брендів, навіть топових, люксових, дуже мілітаризувались, і мода свідчить про обставини в світі. Це завжди було так, і неважливо, в які часи ми живемо, – мода поруч і відображає те, що відбувається навколо. Скажімо, знову повернулася мода на карго-штани з кишенями – наче у хлопців на передовій. Кольори хакі, мілітарі, коричневі – це все повертається в тренди, і безперечно, це відголос того, що відбувається в світі й в Україні зокрема. Модна індустрія зчитує все.
Є мілітаризовані елементи і в наших колекціях, ті ж карго, але, знаєте, без перебільшення. Тобто немає такого, що прийшла дівчина і хоче вдягнутися повністю в хакі. Але десь як елемент свого гардероба вона обирає трендовий одяг, те, що на часі, що співвідноситься з обставинами.
Я помітила, що наші дівчата зараз більше цінують українські культурні особливості. Це якісь елементи вишивки, орнаменти, ручна робота. Також віддають перевагу певним кольорам, наприклад, жовтому і блакитному, і це певна ознака ідентифікації.
Дуже якісна і красива вишиванка, безумовно, буде дорожчою, аніж одяг середнього цінового сегменту, а ми все-таки мас-маркет. Тому поки що ми не створювали саме такого одягу, але, скажімо, додавали орнамент на класичний костюм – наприклад, на верхню кишеню жакета. Також виготовляли сорочку до Дня вишиванки, де вручну на кожній сорочці вишивалося червоне сердечко. Тобто це не на 100% етнічний одяг, але з такою ноткою, з "родзинкою". Тож покупець розуміє, що це щось більше, ніж просто одяг.
До того ж ми багато чого в нашій колекції робили з патріотичною тематикою. Приміром, використовували принти у вигляді цитат наших культурних діячів. Це слова Лесі Українки, Сковороди, живого класика Ліни Костенко. Знаєте, такі сорочки людям дуже подобалися. Ти розумієш, що це одяг, який говорить за тебе. І це вже не просто річ, а одяг, що демонструє твою позицію, любов до України. Мені здається, це дуже круто і 100% суголосно нашій аудиторії й взагалі всім українцям.
Зараз всі наші патріотичні колекції – це поєднання жовтого і блакитного кольорів, а також певні написи. Близько 80% від цих колекцій продаються за кордон людям, які виїхали, емігрували і дуже потребують цієї самоідентифікації. Вони хочуть ходити по вулицях в такому одязі, наприклад, в Америці (в нас була величезна кількість відправлень у Штати), хочуть, щоб всі знали, що вони з України, і пишаються цим.
Мені дарує натхнення не якийсь окремий етнічний предмет, а наші люди – видатні культурні діячі й сучасники. Це, напевно, найбільше надихає на створення того чи іншого одягу.
Українці – дуже сміливі люди. І стресостійкі. Адже перебувати зараз, скажімо, у Харкові (у нас там дуже багато колег, багато виробництв, люди продовжують працювати під обстрілами) – на це потрібна надзвичайна сміливість. Багато іноземців просто не розуміють нас: "Як взагалі таке можливо?" А наші люди просто герої.
Звісно, я вважаю, що ми дуже розумні. Українцям притаманне критичне мислення. Ми не ті люди, яким скажеш щось по телевізору – і вони повірять усьому. Ми ж знайдемо десятки аргументів, контраргументів, чому це не так, підемо ще дискутувати з колегами, родичами. Тобто ми небайдужі люди.
А ще українці стильні. Наші дівчата взагалі стильні й красиві, це поєднання вражає!
Я вважаю, що українці добрі, чутливі, емпатичні. Так, ми реально допомагаємо одне одному, як показала ситуація в країні. Тобто немає в нас такого, що "моя хата скраю". Ні, наші домівки відкриті для всіх, хто приїхав з Луганська чи з Донецька. Як інфлюенсерка, я спостерігаю це по волонтерських зборах, які оголошую, – вони закриваються дуже швидко, у перші дні війни взагалі закривалися за годину. Навіть якщо потрібна величезна сума, але кожен скине по 5, 10 або 50 гривень – вона збирається блискавично.
Я б виділила ще окрім сміливості, нашу готовність підтримати, готовність до розуміння обставин. От навіть те, що я бачу у нас – затримки, непередбачувані обставини, але люди ставляться до цього з розумінням.
Мені здається, з'явилася саме зараз. Раніше наші люди були більш темпераменті. Могли десь посваритися між собою, але зараз з'явилася певна стриманість, витримка. Бо раніше у нас люди іноді не мирилися з чимось, що їх не влаштовує, а зараз розуміють головне: якщо це відбувається задля перемоги, задля спільного блага українців – всі готові на щось заплющити очі, десь трохи свій пил загасити. Я зрозуміла це вже з початком війни. Так, люди трапляються різні, у кожного свій настрій і темперамент, але коли біда – ми всі гуртуємось, збираємо волю в кулак і просто допомагаємо, працюємо задля спільної мети.
Сукня.
Чорний.
Звертаю увагу на аксесуари. А якщо в цілому – то перш за все дивлюся на усмішку, привітність.
Ризикувати.
Все в останній момент.